На столі розставляються в певній послідовності декілька предметів (м'яч, скакалка, чашка та ін.). Дітям пропонується підійти і запам'ятати як виставлені ці предмети. Потім діти повертаються спиною, йдуть до протилежної сторони столу. У цей час вихователь переставляє предмети і пропонує повернутися та подивитися, що змінилося. Хто швидше визначить зміни, той і виграє.

"Арифметичні кубики"

Для гри потрібно 3 кубики. Кожен кидає їх по 3 рази. Якщо серед випавших чисел виявляються однакові, вони складаються (наприклад, випало 3, 5 і 3, гравець складає суму 3+3=6, а якщо випадуть усі різні числа, припустимо 5, 2 і 3 - вони не враховуються). Якщо ж трапиться так, що після чергового кидка усі 3 числа виявляться однаковими (наприклад, 4,4 і 4), то сума цих чисел ще і подвоюється. Перемагає той, у кого в результаті трьох кидків опиниться найбільша сума чисел.

"Зіпсований телефон"

Діти вибирають ведучого. Решта всіх гравців сідає на стільці, поставлені в ряд. Ведучий дуже тихо (на вухо) говорить тому, хто сидить першим в ряду, яке-небудь слово, а той передає його наступному і так до останнього гравця. Перепитувати не дозволяється. У останнього гравця ведучий питає: "Яке слово ти почув?". Якщо дитина скаже слово, запропоноване ведучим, означає "телефон справний". Якщо ж слово не те, ведучий питає всіх по черзі (починаючи з кінця), яке вони почули слово. Так знаходять того, хто "зіпсував телефон". Хто не правильно передав слово, займає місце ведучого.

"Знайди пару"

Діти сідають в коло на підлогу, знімають взуття з лівої ноги, складають його в центр круга. Потім гравці по черзі, із закритими очима, підходять до купи взуття і шукають своє. Перемагає той, хто правильно одягне своє взуття.

"Плутанина"

Гравці вибирають ведучого, який виходить за двері. Решта дітей стає в коло, беруться за руки. Не відпускаючи рук, вони стараються якомога хитріше "заплутатися". Можна проходити під руками сусідів, переступати через них. Коли всі заплутаються, ведучий заходить в кімнату і розплутує учасників. Руки один одного гравці при цьому не відпускають. Потім вибирається новий ведучий, який знову виходить за двері, а останні "заплутуються".

"Холодно-гаряче"

Вибирають ведучого і відправляють його за двері. Тим часом діти ховають де-небудь у кімнаті якийсь невеликий за розмірами предмет. Далі ведучого звуть назад у кімнату − він повинен знайти цей предмет. Усі гравці допомагають ведучому: якщо він знаходиться далеко від захованого предмету, діти кричать "холодно!", а якщо він зробив рух у напрямі того місця, де лежить заховане - йому кажуть "тепло, ще тепліше, гаряче!". Як тільки ведучий зробить крок не туди, зійде з правильного напряму, як усі відразу дають йому це зрозуміти.

"Знайди м'яч"

Гравці стають у коло, близько один до одного, обличчям у центр круга. Ведучий виходить на середину круга. Усі діти тримають руки за спиною. Одному з них дають м'яч середнього розміру. Діти починають передавати м'яч один одному за спиною. Ведучий прагне відгадати, у кого знаходиться м'яч. Звертаючись то до одного, то до іншого учасника, він говорить: "Руки вгору!". Після цих слів гравець повинен відразу підняти руки вгору. Той, у кого виявляється м'яч, або хто, впустить його, стає ведучим.

"Вухо, горло, ніс"

Гравці стають у шеренгу. Ведучий встає перед ними і говорить: "Кожен буде закривати те, що я називатиму". Діти повинні закривати тільки ті частини обличчя, які називає ведучий. Він починає по черзі називати вухо, горло, ніс, але при цьому спеціально плутати гравців. Ведучий називає, наприклад, ніс, а закриває вуха. Хто помиляється, той вибуває з гри. Виграє той, хто залишився останнім.

"Живе-неживе"

Ведучий називає живі та неживі поняття, а діти відповідають хором тільки "живе", а на "неживе" мовчать. Виграють діти, які менше всіх помилилися.

"Предмети (Фанти)"

Діти приносять з собою які-небудь невеликі предмети (фанти) і складають їх в одне місце. Потім вибирають одного з гравців, який стає спиною до предметів. Ведучий бере один з предметів у руки та питає: "Що робити тому, кому належить цей предмет?". Усі гравці бачать цей предмет, але один стоїть до нього спиною і не знає, на чий фант указує ведучий. Завдання цього гравця - призначити "штрафи", завдання, яке повинен виконати господар предмету, щоб викупити предмет.

"На кому обірветься?"

Число гравців повинне бути парним. Усі сідають у коло і рахуються на перший – другий. Перші номери – одна команда, другі – друга. Починає перший гравець з першої команди, він говорить будь-яке слово, а той, хто сидить поряд, повторює його і називає інше слово, не пов'язане по сенсу з першим словом. Третій називає перші 2 і називає своє слово. Так говорять по кругу все підряд, поки хтось із гравців не забуде послідовності слів, і тоді його команда програє. Гра починається наново, і першим говорить слово той, хто сидить поряд з тим, хто програв.

"Статуя"

Два учасники стають один напроти іншого. Один з них протягом 5 секунд демонструє позу, потім повертається в початкове положення. Інша дитина повинна її точно повторити, далі вони міняються ролями. Переможцем стає той, хто точніше за всіх повторив позу.

"Ввічливо-неввічливо"

Діти стають в коло. Ведучий називає чиєсь ім'я і при цьому ставить запитання: «Поступитися в трамваї місцем?» Той, кого назвали, якщо це ввічливо, відповідає: «Ввічливо». Якщо це не ввічливо, відповідає: «Неввічливо». Приклади запитань: 1.Поздороватися при зустрічі? 2.Штовхнути, не вибачитися? 3.Допомогти підняти речі? 4.Узяти квиток в автобусі? 5.Не поступитися місцем в транспорті бабусі? 6. Посміхнутися? 7. Читати книжку в автобусі? 8. Слухати музику? 9. Не відповісти на запитання?

"Проповзти через тунель"

На висоті 20-25 см від підлоги протягнуто 2 мотузки (або більше). Відстань між ними 50 см. Через "тунель" потрібно проповзти, не зачепивши мотузка. Хто помилиться, той вибуває з гри. Перемагає той, хто проповзе по "тунелю" до кінця, не зачепивши мотузок.

"Вгадай, хто"

Усі гравці стають в коло. Той, хто водить, стає в середину і закриває очі. По вказівці дорослого один з гравців підходить до ведучого в центрі кола, торкається його плеча і називає по імені, змінивши голос. Потім повертається на місце. Якщо ведучий відгадав, хто до нього підходив, то його місце займає гравець, який підходив. Якщо не відгадав, то продовжує водити. Продовжується кілька разів, потім вибирається наступний ведучий. Підходити до ведучого можна зиґзаґами, щоб важче було вгадати.

www.school-work.net