В кінцевому рахунку мій німий протест проти журналістського непрофесіоналізму я вирішила переформувати у статтю, яка ставить за мету допомогти батькам, що мають дітей-випускників зорієнтуватися в ситуації, що вклалася. Ця проблема не чужа і мені – з одного боку маю доньку, що закінчує одинадцятий клас, а з іншого – педагог з багаторічним досвідом роботи у школі та ВНЗ.

Мій перший висновок – в школі учнів до тестування не готують. Школяр на зовнішньому тестуванні буде відповідати на запитання з тем, що вивчав у школі з 7 по 11 клас. У шкільній програмі за 11 клас не передбачено жодної години для повтору навчального матеріалу та підготовки до зовнішнього тестування. Отже, підготовка до тестування це проблема дітей та їх батьків. Школа відповідальності за цей процес не несе. Навіть, якщо у вас високоорганізована, самостійна дитина, чи можемо ми бути впевнені, що вона без професійної допомоги зможе самотужки підготуватися до тестів? Я б не радила так ризикувати.

З іншого боку, ігнорувати цей виклик сьогодення ми з вами також не можемо. Адже від цього тестування залежить дуже багато. Чим вищі бали, отримані на тестуванні, тим престижніший вуз та спеціальність може обрати наша дитина. Так, наприклад, Києво-Могилянська Академія на своєму офіційному порталі (www.ukma.kiev.ua) зазначає, що мінімальний бал з іноземної мови ( сертифікат з цього предмету потрібно подавати на всі спеціальності Києво-Могилянської Академії) має бути не менше 150. На престижні факультети Київського національного університету ім. Т.Шевченка минулого року прохідними балами були 570-580. Це означає, що прохідний бал з кожного окремого предмету становив близько 190 (це 11 шкільних балів), максимально з одного предмету можна було набрати 200 балів.

Отже, справа підготовки до тестування дуже серйозна і самотужки справитись з цим нелегко. Кому ж доручити цю відповідальну справу? Озброївшись комп’ютером, Інтернетом та телефоном я вирішила віднайти відповідь на це запитання. Головне моє завдання було знайти людину чи організацію, яка фахово, на високому професійному рівні здійснює підготовку до тестування і при цьому несе відповідальність за результат.

У одній статті з подібної проблематики я натрапила на пораду, що найкращі навчальні курси – це курси при вищих навчальних закладах . Дійсно, майже всі вузи пропонують свої послуги у підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання. Моє перше відкриття, що я вже трішки запізнилась. Багато курсів працюють з вересня-жовтня. Однак, я знайшла вечірні двохмісячні курси при Київському національному університеті ім. Т.Шевченка (www.univ.kiev.ua), що почнуть свою діяльність з 12 січня наступного року. Це вечірні курси, заняття у вигляді лекцій проводяться двічі на тиждень протягом 2 місяців. У групі навчатиметься 15-20 осіб. Ціна – 1200 гривен. Оскільки, маю певне відношення до освіти, відповідально можу заявити, що лекції – це не той вид занять, який зможе підготувати мою дитину до ЗНО. Лекція – це найпасивніший вид навчання, всі ми знаємо, що на слух людина запам’ятовує менше 20% інформації і не уявляю, як лекції зможуть виробити у моєї дитини ті навички, які вимагають тестові завдання. Та й, зрештою, всі ми були студентами і пам’ятаємо, що таке лекція, і що ми на них робили. Подібні послуги пропонують практично всі вузи. При цьому ніхто не бере на себе жодної відповідальності за якість підготовки.

Зацікавила мене пропозиція Інституту післядипломної освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка (www.ippo.org.ua). Інститут пропонує за 3 тижні (168 грн. з одного предмету) ознайомити учня з програмовими вимогами до предмету та зразками тестів ( принагідно зауважимо, що це все є на офіційних освітніх порталах безплатно), а також отримати відповіді на запитання, що виникнуть, пройти курс психологічної адаптації і написати тренувальний тест. Що ж, знань та навичок, які потрібні моїй дитині тут також не пропонують. Ознайомившись із пропозиціями вузів щодо підготовки до ЗНО, в мене склалось враження, що вузи зароблять просто на своїх брендах. Абсолютно при цьому не пристосовуючись до вимог і проблем майбутніх абітурієнтів. А далеко не всі батьки можуть розібратися у тонкощах та нюансах навчального процесу. Зрештою, завжди знайдеться 200-300 осіб, які вважатимуть, що серйозний вуз дає серйозну підготовку.

Авторитет підготовчих курсів при вузах ґрунтується ще й на недавньому минулому. До введення ЗНО, багато вузів практикувало таку послугу: дитина, будучи учнем випускного класу, рік ходить на підготовчі курси при вузі, що дає їй можливість літом поза конкурсом поступити у цей вуз на платній основі (за контрактом). Тепер це неможливо, але далеко не всі батьки це знають.

Інший давно відомий варіант – репетитор (www.repetitor.ua). Це хороший варіант, але при умові, що ви знайдете професіонала з досвідом роботи. Я ж виявила у зазначеному порталі, як правило, пропозиції від аспірантів. Аспірант – це вчорашній студент, який пише наукову роботу. Оскільки в нашій країні платять за це мізер, то він підробляє репетиторством. Зрозумійте мене правильно, не маю нічого проти колишніх студентів, але вважаю, що "знати" – це ще не синонім слова "вміти навчити іншого". Для цього потрібні роки практики і шліфування своєї професійної майстерності. Віднайшла одну таку пропозицію. Педагог з 25-річним стажем і усіма регаліями. Ціна – 250 грн. за годину! Щодо відповідальності за кінцевий результат, то тут дві полярні позиції – одні обіцяють "золоті гори", інші ж цитують улюблену вчителями фразу: "Це проблеми дитини та її батьків".

Однак попит формує пропозицію, і я натрапила на приватні організації, які займаються підготовкою учнів до тестування. Тут також не все так просто. Ось, наприклад, учбовий центр "Репетитор", повідомляє, що володіє серйозною методологічною базою, проте, жодного слова про кваліфікацію вчителів. А на іншій сторінці я знайшла оголошення, що згаданий центр проводить набір вчителів. Цікаво, коли вони встигнуть провірити фаховість, навчити тим методикам, які зазначаються на головній сторінці порталу, якщо вже сьогодні є бажаючі проходити курси? Тобто, як завжди у нас - є прогалина, її потрібно закрити, а якість зачекає.

Київська школа української мови (www.ukrainska.kiev.ua) зазначає, що її курси підготовки до зовнішнього тестування з української мови відрізняються від університетських курсів тим, що гарантують результат. Заняття проводяться у міні-групах (5-8 осіб). Ціна – 25 грн. (групове заняття) і 70 грн. – індивідуальне. Відповідно 325 та 900 грн. за місяць. Проводяться заняття три рази на тиждень по 45 хв. Це означає, що підготовка одного предмету у наших дітей буде забирати не менше 6 год. робочого часу (враховуючи проїзд) в тиждень. На мою думку, було б оптимальніше одне заняття в тиждень, що триває 1,5 год. Потрібно ще вияснити кваліфікацію вчителів, про що не сказано на порталі жодного слова. Не завадить дізнатися, у якій формі відбуваються заняття.

Проводить курси і навчальний центр точних наук "IQ Planet" (www.nctn.kiev.ua). Заняття у вигляді, як було мені сказано, у формі "швидше уроків" проводяться 2 рази на тиждень у групах по 5-8 та 12-15 осіб. Ціна відповідно 400 та 280 грн. за місяць. У телефонній розмові мені повідомили, що заняття проводять як викладачі вузів так і вчителі з досвідом роботи на менше 4 років. Викладач вузу не може мати такий скромний досвід роботи, тому потрібно буде особисто впевнитись в кваліфікації, а саме на зустрічі попросити документи, що засвідчують кваліфікацію. Якщо це вчитель, у нього мають бути посвідчення про кваліфікацію, у викладачі вузів - дипломи кандидата наук, доцента чи доктора наук. Єдине, що мене не зовсім влаштувало це те, що заняття відбуваються вже з 20 жовтня, а зараз йде "добір" у групи. Тому моїй дитині прийдеться самостійно доганяти приблизно 12 тем.

Серед підготовчих курсів вирізняються курси з історії України центру "Нові горизонти" (www.nvgorizonty.kiev.ua). Заняття відбуваються у групах по 4 особи та індивідуально один раз в тиждень. Ціна відповідно 350 та 500 грн. за місяць. Курси орієнтовані виключно на підготовку до ЗНО, йдуть чітко за програмою, використовуючи при цьому техніки на розвиток пам’яті та мислення. Застосовується індивідуальний підхід. Заняття проводить висококваліфікований спеціаліст. Привернув мою увагу ще й такий нюанс, як "співпраця з батьками". Тобто, центр усвідомлює свою відповідальність за результат і прагне використовувати для цього всі наявні можливості.

Отже, вибір є. Кожен має можливість вибрати саме те, що йому потрібно. Не соромтеся задавати питання і з’ясовувати все, що вам не зрозуміло. Обов’язково особисто познайомтеся з вчителем, якому довіряєте таку серйозну справу і переконайтеся, що ви однодумці і цілі у вас одні – успішне проходження дитиною зовнішнього незалежного тестування.

Раджу звертати увагу на те, яка година в прайсі мається на увазі. Адже "академічна година" – це 45 хв. Вас має насторожити також і пропозиція, де обіцяють, що не буде ніяких домашніх завдань. У Кембриджі кажуть: "Не можна навчити – можна навчитись". Без самостійної роботи і навчання, жоден найквалішікованіший спеціаліст не зможе дати вашій дитині необхідних знань і навичок.

Взагалі нам, батькам випускників, треба налаштуватися самим і налаштувати своїх дітей, перш за все психологічно, на серйозну, відповідальну роботу протягом наступних півроку, що приведуть в кінцевому рахунку до хороших результатів на тестуванні, а отже в омріяні вузи та здобуття тих спеціальностей, що до снаги нашим дітям.

Автор: Анастасія Слобода