Зіркова хвороба

Приблизно в середині 50-х років минулого сторіччя туризм набув масового характеру, і щоб подорожуючі різними країнами хоч якось орієнтувалися у рівні сервісу, який їм пропонується, виникла необхідність у класифікації готелів. Однак як не намагалася Всесвітня туристична організація запровадити універсальну систему класифікації готелів, єдиного світового стандарту не існує й донині. У більшості країн світу визначення категорії готелів — справа добровільна, й часто заявлений ними рівень залежить лише від добросовісності їхніх власників.

Нині відомо близько тридцяти різних класифікацій готелів, однак найбільш поширеними є три: з допомогою зірочок — від однієї до п’яти; букв — від А до D; корон чи ключів, що поширені в клубних готелях.

Найбільш жорсткі правила класифікації діють у Франції та Іспанії — якщо готель не відповідає заявленому ним рівню, його можуть навіть закрити. Готелі Німеччини мають право самостійно присвоювати собі будь-яку категорію, однак, як правило, власники готелів не завищують свій рейтинг, оскільки бояться втратити вимогливого німецького споживача. Подібна ситуація спостерігається і в Чехії, котра, в основному, орієнтується на німецьких туристів, а тому намагається відповідати звичним для них стандартам. Одна з найбільш чітких систем класифікації прийнята у Швейцарії — часто іноземні власники престижних готелів навіть запрошують швейцарських спеціалістів, щоб ті підтвердили їхню «зірковість» за системою Швейцарської готельної спілки (SSH).

А от з кожної зірки італійських готелів беруть податок, тому їхні власники, як правило, свідомо занижують рівень своїх закладів — офіційно реєструють їх як дво-тризіркові, а рекламують як чотиризіркові й вище або додають до кількості зірочок позначки «plus» чи «super», що означає підвищення рівня готелю на одну зірочку.

Щодо східних країн, то у більшості з них діють за принципом: чим більше, тим ліпше — нещодавно в Арабських Еміратах з’явився навіть семизірковий готель! Тож варто знати, що, як правило, зірковість східних готелів завищена на 1-2 пункти. Винятком є хіба що турецькі готелі, котрі найбільш відповідають європейським стандартам.

Рівень готелів залежить від багатьох параметрів: від місця розташування, наявної інфраструктури, кількості та якості додаткових послуг, від персоналу, його зовнішнього вигляду й навіть від кількості рушників у ванній кімнаті. Якщо проживання у тризірковому готелі означає надання певної кількості необхідних послуг, то у п’ятизірковому пропонують багато додаткових послуг, у тому числі й ексклюзивних. Наприклад, послугу індивідуального супроводження дворецьким чи батлером, котрий займається дозвіллям гостя — рекомендує йому відвідати цікаві місця, музеї, театри, забезпечує його квитками, бронює столики у ресторанах.

Звісно, спостерігається й географічна відмінність готелів з однаковою кількістю зірочок. Так, тризіркові номери турецьких чи єгипетських готелів, як правило, просторі, а от у Європі просторий номер — ознака готелю вищого класу. У східних країнах категорія готелю значною мірою залежить від наявності кондиціонерів, кількості відкритих та закритих басейнів, а, наприклад, у Франції — від наявності біде.

З чого складається вартість туру?

Тож оскільки єдиних зіркових стандартів не існує, варто знати перелік умов проживання в готелі, якість яких і впливає на вартість перебування в ньому.

• Клас готелю — визначається кількістю зірочок чи інших умовних позначок.

• Місцерозташування готелю (Location) — визначається відстанню готелю від міжнародного аеропорту (airport), ділового центру міста (downtown), моря (sea), пляжу (beach), курортної зони (resort area), інших об’єктів туристичного інтересу (point of interest).

• Кількість поверхів у готелі і поверх вашого номера (floor) знати бажано, бо на верхніх поверхах трапляються перебої з водою.

• Характеристика номера: одномісний (single, скорочення — SNL), двомісний (double — DBL), тримісний (triple — TRL), апартаменти (apartment), номер-люкс (suite). Для туристичних груп прийнятий міжнародний стандарт двомісного розміщення. Кімната може бути з балконом чи лоджією — для груп такі умови зазвичай не резервуються, але за бажанням туриста і якщо це можливо здійснити, можна зарезервувати й таку особливість, звісно, за додаткову плату, що становитиме близько 10% від вартості звичайного номера.

• Вид з вікна кімнати (View) як правило, вказується в умовах розміщення при бронюванні номера, але бронюється за окрему плату. Це може бути номер з видом на море (with sea view), на садок (with garden view) або на вулицю (with street view).

• Якість, розмір і тип ліжка. За типом ліжка розрізняють: односпальне (single bed), двоспальне (double bed), два односпальних (twin single bed), два двоспальних (twin double bed), велике нестандартне ліжко (double-double). Бувають також «спецліжка» — з балдахіном чи з водяним матрацом, такі «вибрики» можуть позначатися як gueensize чи king-size. Також на прохання туриста для дитини в номері можуть поставити додаткове ліжко чи розкладачку.

• Наявність чи відсутність у номері зручностей описуються так: public bath — загальна ванна кімната на поверсі; private bath/shower — ванна/душ у номері; private bath/shower, WS — ванна/душ у номері, суміщений санвузол; private bath/shower and private WS — ванна/душ у номері, окремий санвузол; wash handbasin — умивальник.

• В описі готелю також вказується комплектація номерів радіоприймачем, телевізором, телефоном. Однак у деяких готелях з християнським нахилом телевізора може не бути, натомість у кожному номері буде Біблія. Телефон зазвичай є у кожному номері, як правило, місцевий — з його допомогою туристи можуть спілкуватися між собою в готелі. Проте по спеціальному набору й за окрему плату можна телефонувати й деінде. Позначки в описі готелю: radio/colour TV — радіо, кольоровий телевізор у номері; satellite TV — наявність у готелі супутникового телебачення; without TV — без телевізора; common, public TV — телевізор у холі; phone, telephone — телефон у номері; without phone — без телефону; public phone, call-box — телефон загальний платний (телефон-автомат); public phone free — телефон загальний безплатний (у холі готелю).

• Також у описі готелів можуть бути: room with air-condition — кондиціонер у номері (з індивідуальним або централізованим управлінням), minibar, bar in room — міні-бар, користування яким може бути доволі дорогим задоволенням — зазвичай ціни на напої з міні-бару в п’ять-шість разів вищі, ніж у магазині. Фен для сушіння волосся (hairfair) обов’язковий атрибут у чотири-п’ятизіркових готелях. Сейф (safe), як правило, встановлюється у люкс-номерах, але, наприклад, у Бразилії, де дуже поширені крадіжки, індивідуальні сейфи є в усіх номерах готелів, починаючи з трьох зірочок. Якщо у вашому номері сейф не передбачений, гроші та цінні речі можна здати на зберігання в сейф керуючого готелем.

• Порядок і періодичність зміни постільної білизни (freguency of change of linen), рушників (towel), загального прибирання номера (general cleaning), а також миття склянок чи прибирання сміття залежить від класу готелю та номера.

• Харчування. Іноземні готелі пропонують більше десятка різноманітних систем харчування, тому в описі вашого туру обов’язково повинні вказуватися вид харчування (plan) та його час (time for meal). Зазвичай у вартість номера входить легкий сніданок (Continental Plan, bed and breakfast), у вартість номера з напівпансіоном входить також і вечеря (Modified American Plan, breakfast and evening meal, half pension, half board), а повний пансіон передбачає як мінімум триразове харчування (Full American Plan, breakfast and lunch and evening meal, full pension, full board). Якщо в описі номера вказано: bed or without meal — доведеться обходитися без харчування, якщо ж — all inclusive (все включено) — крім повноцінного триразового харчування, ви ще зможете замовляти різноманітні напої впродовж цілого дня.

• Для подорожуючих власним транспортом важлива наявність у готелі парковки (parking), оскільки в більшості розвинених країн припаркуватися буває досить важко. Важливо знати й час розрахунку (cheek-in/out time), встановлений у даному готелі — незалежно від того, коли ви заселилися, нова доба вашого перебування буде рахуватися саме з цього моменту. Як правило, це 12 година дня.

П’ятизіркових готелів в Україні лише два

Що ж до сервісу по-українськи, то, як розповіла завідувачка сектора з питань туризму і курортів облдержадміністрації Ярослава Гаврилова, у цьому році був затверджений новий національний стандарт «Послуги туристичні. Засоби розміщення. Терміни та визначення», який максимально погоджений з аналогічним європейським стандартом. У ньому докладно описані критерії відповідності різних засобів розміщення певній категорії, наприклад, зірковість готелів визначається за 134 показниками. Як і в більшості країн світу, в Україні присвоєння певної кількості зірочок справа добровільна. А от сертифікація — підтвердження безпеки будівлі готелю та проживання в ньому — обов’язкова. Проте й її місцеві готелі проходити не поспішають — із 40 готелів та мотелів (придорожні готелі з кількістю номерів до семи), що працюють у Рівенській області, нині сертифіковано лише п’ять.

Згідно з новим держстандартом, готельні номери поділяються на 15 категорій, наприклад, номер першої категорії повинен мати повний санвузол (умивальник, унітаз, ванну чи душ), номер другої категорії має неповний санвузол (умивальник, унітаз), а в номері третьої категорії, що має неповний санвузол, проживає від трьох і більше осіб. Номером категорії люкс може називатися лише двокімнатний або більш кімнатний номер, звісно, з повним санвузлом, в якому проживає одна-дві особи. Були затверджені й типи готельного харчування, яких в Україні є п’ять: номер без харчування, номер зі сніданком, напівпансіон, пансіон, «все включено».

Оскільки вимоги до категорій досить суворі, то в Україні відповідають рівню п’ятизіркового лише два готелі — «Донбас-Палас» у Донецьку та «Прем’єр-Палас» у Києві, статус чотиризіркового готелю мають 5-6 українських готелів, тризіркового — близько 40. Всі інші готелі можуть претендувати максимум на одну-дві зірочки, хоча й до таких готелів є певні вимоги. Наприклад, в однозірковому готелі повинно бути не менш як 25% від загальної кількості номерів з повним санвузлом, у двозірковому — не менше 50%, а у тризірковому готелі номерів із неповними зручностями не повинно бути взагалі.

Оскільки українські стандарти максимально наближені до європейських, а тризіркові готелі є базовими за кордоном, перелічимо певні вимоги до їхніх номерів — для орієнтації. Так, площа одномісного номера повинна становити не менше 10 квадратних метрів, двомісного — не менше 14. Три— чи чотиримісних номерів у тризірковому готелі не повино бути взагалі. В кожному номері повинні бути: кольоровий телевізор, радіоприймач, холодильник, шафа з поличками, вішалкою та вішаками із розрахунку п’ять штук на одне місце, кравецький набір (голки, нитки, ножиці), набір для письма (папір, ручка, олівець, конверт), пакети для пральні та хімчистки, банна шапочка. Білизну повинні міняти раз на три дні, рушники — щодня. В готелі повинно бути не менше двох об’єктів, де надають додаткові послуги — басейн, сауна, тренажерний чи спортивний зал, масажний кабінет, солярій. Також у тризірковому готелі повинні надавати послуги з чищення одягу та взуття, прання одягу впродовж 24 годин, надавати в користування комп’ютерну техніку та електронні засоби зв’язку, приймати пластикові картки, бронювати квитки тощо.

Тож серед готелів нашої області до рівня тризіркового наближаються хіба що готелі «Марлен» та «Дубно», мотелі «Софія», «Айвенго». А от «Турист» на таку категорію претендувати не може
http://www.rivnepost.rovno.ua