Котятко!

Я хочу привітати нас зі святом. Хочу щоб ми були завжди разом, кохали один одного, і не забували що таке є КОХАННЯ.

Мені 13-ий минає,
Тебе люблю я і кохаю,
Щоденно дзвоню і пишу,
Без тебе просто не живу.

Моя душа як сад весною
До сонця квіт свій простягає,
Вона лиш сповнена Тобою
Життя у собі відчуває!

Я закричу на цілий світ
Я всіх людей переконаю
Що найпалкіше в цьому світі
Одного лиш тебе кохаю.

Спитай....
На що, на що тобі питати
Чи я люблю тебе, чи ні ...
О, легше серце розірвати,
Ніж дати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, - не знаю, -

Не треба обіцянок, не треба і пробачень
Якось черствію я
Пройшов солодкий час побачень
Пройшли 2 роки з того дня
Ти обіцяв шовкове небо
Ти обіцяв дощі з перлин

Відпочиваєш ти на морі, 
А я дивлюся тут на зорі,
Пройшли ці місяці прекрасні
Для тебе може і ужасні,
Я знаю інколи нервую 

Ти знаєш біль нестримна сила
Не можу більше так!!!
Чому тебе я полюбила?
Щоб мучитись тепер так-сяк...

Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава...

Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.