Помирає старий Абрам. Сара сидить біля нього. Абрам (ледве шепоче): - Сара, не забудь покликати на похорони Ріву. - Ти що, Абраме! Забув як я до неї відношусь? Ні, ніколи! - Сара, але я тебе дуже благаю. Позви Ріву. - Абраме, тільки не це. Проси що за вгодно, позву будь-кого, але тільки не Ріву. - Сара, та це ж моє останнє прохання. Сара (важко зітхаючи): - Ну добре... Але запам'ятай, Абраме, задоволення від твоїх похорон я не отримаю. Так вип'ємо ж за те, щоб ми жили довго, а наші жінки отримували від цього задоволення!
Категорія: За жінок | Додав: sprite (24.05.2008)
| Автор: Мотельницький Петро
Переглядів: 1294
| Рейтинг: |
|
Всего комментариев: 0
Добавлять Коментарі могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ]
Форма входу
Інформація
Вітаю Вас Гість
Для більших можливостей просимо Зареєструватися
Додав: 
Автор: Мотельницький Петро 
Переглядів: 1294
| 
Рейтинг: 
|
|