*** Цих загадок рівно сім, Пропонуємо усім: Їх сумлінно розгадати Та у стовпчик записати. З перших літер скласти слово, Якщо впорались - чудово!
1. Коли все у тебе гарно, Коли день пройшов не марно, Наче квітка розквітаєш, На обличчі її маєш. Посміхаються вуста. Що це? Відповідь проста.
2. В ньому сторінок багато, Там і будні, там і свята. Він події позначає, Історичні дати знає, Та рахує залюбки Тижні, місяці, роки.
3. Ось стоїть біленька хата - Там твої матуся й тато, Твої сестри та брати І, звичайно, там є ти. Ще бабусі, дідусі, Зібралися геть усі! Бути в кожного повинна Дружня та міцна _ _ _ _ _ _!
4. Рідну мову я вивчаю, З літер вже слова складаю. Помічниця ось моя - Букви в ній від А до Я Стали лагідно в рядки. Що це, знають малюки?
5. І вареники в сметані, І крученики духмяні, Сало, терте з часником, Борщ червоний з буряком. Одним словом як назвати, Щоб гостей почастувати?
6. Вони смачненькі та чорненькі, У ґрунт попали навесні, Тепер із них у полі зріють Яскраві соняхи рясні. А згодом буде і олія Прозора, жовта, запашна. Їх можна з друзями лузати. Про що ця загадка, хто зна?
7. Цей фахівець нам розказав Про долі націй та держав, Де наші пращури жили, Які в них звичаї були? Які одежа, посуд, хата, Та ще цікавого багато. Розкопки буде він вести, Щоб нам минуле довести.
Відповіді на 7 загадок: У смішка К алендар Р одина А бетка Ї жа Н асіння А рхеолог
***
Пасеться на лугу тварина: Пухка і сіра, як хмарина. Вона нам вовною дає Турботу і тепло своє. (Вівця)
Довгі вуха, куций хвіст, До мисливства в нього хист: Все знаходить навмання Це маленьке _ _ _ _ _ _. (Цуценя)
З квіток мед вона збирає І у вулику ховає. Кружляє цілий день мала Здогадались хто? _ _ _ _ _ _. (Бджола)
В нас гуляє біля тину, Має носик-намистину, Сам він схож на будячок Це колючий _ _ _ _ _ _ . (Їжачок)
Вона живе в болоті, Зелена, як трава. І цілий день нам чути З болота „ква-ква-ква”. (Жаба)
Я вночі дзижчу на вухо, Та не джміль я і не муха. Непомітно вас я – кусь! Й крові вашої на’пюсь. (Комар)
Не боїться ця пташка зими, Сало любить вона, так як ми. Жовта грудка та сиві крильца. Здогадалися, хто це? _ _ _ _ _ _. (Синиця)
І ввечорі і зранку Вартую я на ґанку. І кусаю, і гарчу- В дім чужих не пропущу. (Собака)
Здивувалась дітвора: „Це тварина чи гора? Як же їсть він, як він п’є?” А для цього хобот є! (Слон)
В мене довгий хоботок, З квіт збираю я пилок. Ще яскраві крильця маю, Безтурботно я літаю. (Метелик)
Величезний цей хижак На людей наводить жах. Проживає в річці Ніл Небезпечний _ _ _ _ _ _ _ _. (Крокодил)
В хаті я мишей ганяю, Вуса ще з дитинства маю, Лапкой миюся щодня. Я пухнасте _ _ _ _ _ _. (Кошеня)
Невеличка та сіренька В норці мешкаю тихенько. Уночі по хаті – нир, Я шукаю сало й сир. (Миша)
В морі плаваю на дні, Там спокійніше мені, Як желе мої боки: І прозорі, і м’які. Якщо зловиш мене ти – Можу руку обпекти! (Медуза)
Я в ґадзівстві допомога Маю вим’я і два роги. Цілий день траву жую, Молоко смачне даю. (Корова)
В нього крила, в нього вуса, Трохи я його боюся. Як летить – так чути звук. Бронзовий великий _ _ _. (Жук)
Довго він в яйці сидів, Мати його гріла. Шкаралупу він пробив І розправив крила. Наче сонечко жовтенький, Він маленький і тепленький. (Курча)
У лусці мої боки – Вони холодні та слизькі. Плавать можу досхочу, Та усе життя мовчу. (Риба)
Птаха ця живе на морі, Там літає на просторі. Дзьобом рибу ловить влучно, А співає різко й гучно. (Чайка)
Швидко бігаю в траві, Спробуй ти мене влови! Міцно хвостик мій тримай, Та збіжу я, так і знай. Я тваринка непроста – Проживу і без хвоста. (Ящірка)
В річці риба проживає- Довгу марду вона має, Гострі зуби, хижу вдачу – В річці всі від неї плачуть. (Щука)
У хазяїна живу, Сіно їм, овес, траву. Працьовита я, грайлива, Довгий хвіст, пухнаста грива. (Кобила)
В лісі тваринка живе полохлива, Добра, пухнаста, та дуже ляклива. Вушки вона притискає свої, Шурхіт усякий лякає її. (Заєць)
Я пасуся на лужку В хутряному кожушку. Гострі рожки бе-бе-бе, Налякаю я тебе. (Коза)
Птах моторний, Як сажа чорний, Їсти черв’яків мастак Це спритний звичайний _ _ _ _. (Грак)
В лісі у норі живе, Дуже хитрою сливе. Низька тварина ця на зріст, Хутро руденьке,пишний хвіст. Найкраща в лісі витівниця. Ну що, впізнали? Це _ _ _ _ _ _. (Лисиця)
У хаті зачинилася, Тихенько причаїлася, Та сидить німа від страху. Ви впізнали _ _ _ _ _ _ _ _? (Черепаха)
Відкриваються щоночі Величезні її очі. Землю темрява вкрива- Полювать летить _ _ _ _. (Сова)
Як на гойдалках на вітках Вони плигають у клітках. Граються, кривляються, Разом забавляються. А веселі ці малята- Пустотливі _ _ _ _ _ _ _ _ _. (Мавпенята)
Він незграбний і товстий, Завжди він чомусь сумний. А на лобі в нього ріг, Ця тварина _ _ _ _ _ _ _ . (Носоріг)
Є горішки і грибочки У дуплі на мотузочку. Плигаю по гілочкам, Я – руденька _ _ _ _ _ _ _. (Білочка)
На зеленому лужку Плига сірий в кожушку. Куций хвостик, довгі вушки, В лубяній живе ізбушці. (Заєць)
Заповзята трудівниця, Вона праці не боїться. Дуже сильна ця комаха Називається _ _ _ _ _ _. (Мураха)
У савані проживає, Чорно-білі смужки має. І весела, і пригожа, На конячку нашу схожа. (Зебра)
Має жало ядовите, Як вірьовка в’ється. Спритна, влучна та холодна. Як вона зоветься? (Гадюка)
На дні річному проживаю, Я небезпечні клешні маю, Довгі вуса, чорні очі, А вперед іти не хочу! (Рак)
Хто з вас цю тварину знає? Хто скоріше відгадає? Гладенький бочок, Рожевий п’ятачок, І хвостик – крючок! (Порося)
Надувається, ґелґоче, Наче щось сказати хоче. Бігає туди-сюди, Краще його обійди! (Індик)
Будить будильник нас кожного ранку, Він кукурікає гучно на ґанку. Всі прокидаються, сонце встає – На кожнім подвір’ї будильник цей є. (Півень)
Його дзьобик – молоток, В лісі чути: „ток-ток-ток”. Він з кори комах виймає, Про дерева щиро дбає. (Дятел)
Може скрізь вона літати, Бо нема своєї хати. Яйця іншим підкидає, Скільки кому жити – знає! (Зозуля)
Засвітились серед ночі В темній хащі жовті очі. Наче лісу грізний дух – Гострі ікла, сірий смух. Полювати йде хижак. На весь ліс наводить жах. (Вовк)
Він мисливець хоч куди – Сітки ставляє завжди. А тоді сидить та слуха – Чи не попадеться муха? Вириватися не слід! З’їсть він муху на обід. (Павук)
Ходить - бродить по двору І лякає дітвору. Заелоче, зашумить, Наче зараз полетить. Розбігайтеся, малята, Бо почне він вас щипати! (Гусак)
Вона в морі промисляє, І людей, і риб лякає. Гострі зуби в два ряди, Ось плавець стирчить з води. Краще б в морі потонула Ця страшна, бридка _ _ _ _ _. (Акула)
Чув я десь таке повір’я: Коли в птаха біле пір’я, Птах цей символ миру в світі. Як же він зоветься, діти? (Голуб)
Ходить птаха по подвір’ю: Гребінець, бородка, пір’я. А якщо сіда в гніздечко – Нам несе вона яєчко. (Курка)
Взимку спить цей звір в барлозі І прокинутись невзмозі. Смокче лапу уві сні. Хто це? Підкажіть мені. (Ведмідь)
Крильца прозорі в цього вертоліта, Над нами літає він майже все літо. Для нього посадочна смуга – кульбабка, А цей вертоліт – звичайнісенька _ _ _ _ _. (Бабка)
Хоч бачить він пагано, Але копа старанно. Під землею вирив хід Сліпкуватий сірий _ _ _ _. (Кріт)
В нього лапи й дзьоб червоні, Не годуй його з долоні. Дуже гучно заґелґоче, І тебе вщипнути схоче. (Гусак)
Ця птаха тендітна та сильна, Пливе вона в річці повільно. Шия довга, наче спиця, А постава, як в цариці. (Лебідь)
Він солодкий, соковитий, Сонцем півдня він налитий,. Не росте цей фрукт у нас Товчтошкурий _ _ _ _ _ _. (Ананас)
На смак чудова, жовта, медова, Їсть її малий Павлуша. Здогадались, що це? _ _ _ _ _. (Груша)
Солоденька, червоненька Оця ягідка маленька. Має кісточку тверду. З’їм її, коли знайду. (Вишня)
І красива, і пахуча Квітка ця, на жаль, колюча. (Троянда)
В полі влітку вистигаю, Я зернят багато маю. Золотистий та вусатий Хліб приношу в кожну хату. (Колос)
Той, хто їсть його, той знає – Всіх мікробів він вбиває. Овоч цей корисний дуже, Та від нього сльоз калюжа. (Цибуля)
Під ногами у саду Стиглу ягідку знайду. Треба низько нахилиться, Щоб зірвати _ _ _ _ _ _ _ _. (Полуницю)
Влітку диво це знайду В полі, в лісі і в саду. Ці рослини кольорові Запашні, такі чудові. (Квіти)
Він на дубі виростає, Шапочку гарненьку має. З дуба в землю упаде І весною проросте. (Жолудь)
З мене листя обдирають, Мене квасять, в борщ кидають, Пироги зі мной печуть І в салат мене січуть! (Капуста)
Для зеленого борщу Кисле листя посічу. Що за листя – всі впізнали, Коли борщ покуштували. (Щавель)
Все обвила ця рослина Як зелена павутина. Краще очі ти розплющ – Це звичайний в’ється _ _ _ _. (Плющ)
Намистиночки малі Стебло тягнуть до землі. (Конвалія)
В нас деревина така у дворі, Фрукт цей з дитинства дають дітворі, Корисне, доступне та дкже смачне, Багате залізом та поживне. (Яблуко)
В діжці ми їх засолили, А тоді всю зиму їли. Солоненькі та хрумкі У пупирцях _ _ _ _ _ _. (Огірки)
На болоті біля річки Виросли пухнасті свічки. Забіжу я наперед – Це звичайний _ _ _ _ _ _. (Очерет)
Квітка ця на сонце схожа, На олію вона гожа, Жовті пелюсточки має, Їх до сонця повертає. (Соняшник)
Як миша хвостик довгий маю, Та я з города не тікаю. З мене зробити кожен рад Корисний та смачний салат. (Редиска)
Сонечко маленьке, Кисло –солоденьке. На частинки поділю Своїх друзів пригощу. Здогадалися, що це? Корисне, з вітаміном ”С”? (Апельсин)
На кущах росте низенько Оця ягідка кисленька. Рвеш, так не подряпай ручки, Бо на тих кущах колючки. (Аґрус)
Ця жовтогаряча пані В бархатистому жупані. І солодка, і пригожа На компот й варення гожа. (Абрикоса)
Лист різний із оксамита, Соком ягідка налита. А для хворої дитини Кращі ліки – чай з _ _ _ _ _ _. (Малини)
Багато ягід на гілках, Їх взимку любить кожний птах. Не з’їсть ту ягідку людина, Гірка й несмачна _ _ _ _ _ _ _ _. (Горобина)
Він такий гіркий один. На городі виріс _ _ _ _. (Хрін)
Він овальну форму має, На городі виростає. Ґадзині його консервують, І рагу смачне готують. Цей фіалковий пан – Тонкошкурий _ _ _ _ _ _ _ _. (Баклажан)
Я тримаю у долоні Намистиночки червоні. Ягідка ця кислувата, На кущі їх так багато! (Порічка)
Борщ із нього варить ненька, В нього шкурочка тоненька, Солодкуватий він на смак, Фіолетовий _ _ _ _ _. (Буряк)
Помаранчева і гарна, У землі сиджу не марно: Соковита, солоденька, Вже я стала чималенька. Собою пригощу дитину. Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _ _ _. (Морквину)
Ця широколистна пані На землі і на паркані. У стрючки, як у торби Заховала всі скарби. (Квасоля)
У землі вона зростає І брунатний колір має. Її смажуть і печуть, Її варять і товчуть. Овоч цей всі люблять дуже, Як же він зоветься, друже? (Картопля)
В сукні зеленій стоїть на городі, Дуже дивуються всі її вроді. Коси довгі, зуби білі, Хто ж це є в самому ділі? (Кукурудза)
До мене з повагою ставляться всі, Хоч в лісі стою на одній я нозі. Як тільки до лісу грибник завітає – То зразу поклоном мене привітає. (Гриб)
Цього фрукту по шматку В чай добавлю для смаку. Запашистий та кисленький, Наче сонечко жовтенький. (Лимон)
В сукні зеленій стою цілий рік: Сонечко світить, чи падає сніг. Голок багато в ґадзівстві тримаю, Тільки не шию і не вишиваю. (Ялинка)
Зелений чуб, червоний бік, Смачний із нього чавлять сік. Ґадзині варять з ним борщі, Росте в городі на кущі. (Помідор)
На сметану, масло, сир Нам воно згодиться. І корисне, і смачне, Тече, як водиця. Колір в нього, наче сніг, Пригощу їм вас усіх! (Молоко)
Хтосьвідкрив на небі душ, Повно на землі калюж. І на нас водиця л’ється. Як це явище зоветься? (Дощ)
Здивувалося маля: Стала білою земля. Щось кружляє, наче пух, Наче зграя білих мух, Та додолу опадає, Все ретельно укриває. (Сніг)
Щось на небі гуркотить, Наче звір страшний летить. Сильний дощ на землю л’ється, Звір у руки не дається. Очі світяться яскраво – Всі у дім тікайте жваво! (Грім та блискавка)
Я маленький і кругленький, На одежі я завжди, Мене в петлю продівають Сто разів туди – сюди. (Ґудзик)
Я ніколи не сиджу, А ходжу, ходжу, ходжу. І хоч з місця не зійду – Все про час вам докладу. (Годинник)
Пташка пір’ячко шукала, Щось під стріхой будувала. Покладе туди яєчка. Її хатка – це _ _ _ _ _ _ _ _ _. (Гніздечко)
Тісто, ягоди і крем, Шоколад, прикраси, джем. Дуже страву цю люблю Її в кондитерській куплю. (Тістечко)
Я у кожній є квартирі: Сидіння, та ноги чотири. Для комфорту спинку маю, Багато місця не займаю. (Стілець)
В руку мотузок взяла, Їх на гору потягла. Швидко з’їхала з гори, Треба в гору знов тягти. (Санки)
Довгий носик, ручку має, Всіх нас чаєм пригощає! (Чайник)
Про мене казка є відома, Я не люблю сидіти вдома, Пригоди ждуть мене завжди – Я не боюсь вогню, води. Дисциплінований, слухняний, Це я - _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _. (Солдатик олов’яний)
Є у мене річ важлива: Не страшні ні дощ, ні злива. Її розкрию над собою, І не замочить дощ водою! (Парасолька)
Я із гуми, надувна, Як повітря я легка, Міцно мотузок тримай Та мене не відпускай! (Повітряна куля)
Замість старого з чорнилом пера річ ця у кожного є школяра. В зошиті пише він їю гладенько, Дуже старанно, охайно, чистенько. (Ручка)
Взимку холодно стає, Мама шубу достає, Що ж на голову надіти, Щоб малі не змерзли діти? (Шапка)
З молока його зробили, Та ретельно остудили. Нам здається, що в жару Його б з’їли по відру. (Морозиво)
Плига, плига цілий день, Через лаву, через пень, Через кущ і через квіти. Що за іграшка це, діти? (М’яч)
Металева та тоненька, Мною сукню шиє ненька. В мене тулуб є і вушко, Я із голкою подружка. (Голка)
Хто мене в ґадзівстві має, Той завжди напевно знає: Їдеш в ліс гриби збирати, Тож мене потрібно взяти. (Корзина)
Якщо став на ті дощечки, Швидко їду я з гори, А якщо впаду зненацька – Ноги будуть догори. Палки дві в руках тримаю, Сам собі допомагаю. Тут потрібна рівновага, Тренування та увага! (Лижі)
На дорозі їх багато – Їде на колесах хата. Дверь спочатку ти відчиниш, На дивані відпочинеш, А вона в єдину мить Хоч куди тебе домчить! (Автомобіль)
Можу я його розбити, Можу на обід зварити, Курка нам його знесе, Що це діти? Це - _ _ _ _. (Яйце)
Гострі зуби вона має, Їсти нам допомагає, Що бере в тарілці – все Нам до рота донесе. (Виделка)
Влітку ягід так багато. Їх спочатку буду рвати, Потім з цукром перетрем Ось смачний і вийде _ _ _ _. ( Джем )
Ти розправ мої боки – І пухкенькі, і м’які, Поклади мене під вушко І лягай мені на брюшко. (Подушка)
В мене є три кольори, Всі для діла, не для гри. Пішохди й водії Знають правила мої. Коли колір я міняю – Тих чи інших зупиняю. (Світлофор)
І ввечорі, і зранку Вартую я на ґанку. Не кусаю, не гарчу, В дім чужих не пропущу. (Замок)
Із дівчатами для гри Цей предмет ти не бери! Річ коштовна і маленька, Заховала її ненька. Не помітиш, як загубиш – Ще сама жаліти будеш. (Каблучка)
На одній нозі стоїть, Йде за колом коло, Доки не зупиниться – Не впаде ніколи. ( Дзиґа ) Руки вбоки я стою – Всіх вас чаєм напою. Я горячий, наче жар. Хто я діти? _ _ _ _ _ _ _. (Самовар)
Квіти в небі розпустилися І на землю покотилися. Палахає там і тут Наче золотом _ _ _ _ _. (Салют)
Голуба вода тече, В’ється, наче стрічка. Здогадалися, що це? Це глибока _ _ _ _ _. (Річка)
Тут міста, країни, скелі, Океани і пустелі, Гори, ріки і моря – Мандрувати буду я! Щоб по світу мандрувати, Не виходжу я із хати, Не сідаю у автобус, А беру у руки _ _ _ _ _ _. (Глобус)
На небі появилася, Дощом вона пролилася, Від землі піднялась парой, Знов на небі стане _ _ _ _ _ _. (Хмарой)
Є у зайця і лисиці, У корови і куниці, Навіть у дворі кота Не зустрінеш без _ _ _ _ _ _. (Хвоста)
Щоб рудим волосся стало Фарбу дівчина достала. Не зашкодить їй вона, Це рослинна фарба _ _ _. (Хна)
Будівельнику без них нічого робити – Не збудує школу, дім і садок, де діти. Починається на „Ц”, здогадалися, що це? (Цегла, цемент)
Пані крижана зі стріхи Ноги звісила для втіхи. А як сонце припече – Пані плаче і тече. (Бурулька)
З неба зірочки летять, Землю укривають, А коли приде весна – Всі вони розтануть. (Сніжинки)
Звідкіля у нас на небі Риби, близнюки, ведмеді? Лебідь розправляє пір’я. Це все зоряні _ _ _ _ _ ’_ . (Сузір’я)
Взимку скляр прийшов на річку Наче склом накрив водичку. Бавитися там не слід – Бо крихкий на річці _ _ _. (Лід)
На мене сідають дорослі і діти, Коли вони схочуть перепочити. Я в парку, в дворі, на зупинці стою: І вам я хвилини спочинку даю. (Лава)
Зранку всіх людей розбудить, Гріє, пестить і голубить. А на нього дивишся І ненавмисно скривишся! (Сонце)
В небі камінці блищать. Їх не 7 , не 100, не 5. А як падають униз – Бажання згадуй, не барись! (Зірки)
Дощ пройшов, через ставок Перекинувся місток. Кольорів у ньому сім, Він подобається всім! (Веселка)
В цьому місці поїзди Гуркотять сюди-туди. Каси тут, чекання зал, Одним словом – це _ _ _ _ _ _. (Вокзал)
Я гучно в лісі закричу, Кричати буду досхочу. А що це в відповаідь луна? Неначе дражниться _ _ _ _ . (Луна)
З какао цукерка ця і з молока, Буває солодка, буває гірка, Буває начинка: ізюм чи горіх, Поділимо плитку велику на всіх! Якщо запитаємо, навіть в малят, Усі нам підкажуть, що це _ _ _ _ _ _ _ . (Шоколад)
Є цей прилад в кожній хаті, Що це, можете сказати? Для матусі серіал і футбол для тата Може скринька ця чудова легко показати! (Телевізор)
Він в дім приносить подарунки, На склі малює візерунки, Річки заковує у лід, Як зветься цей казковий дід? (Дід Мороз)
Візерунки на вікні він намалював мені, Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав. Хто впізнає невідимку, того, що поруч ходить взимку? (Мороз)
Темно стало на дворі, Сяє місяць угорі. Спати треба, певна річ, Бо прийшла на землю _ _ _ . (Ніч)
Я живу угаражі – перевожу вантажі, Ще великий кузов маю, людям всім допомагаю. Дрова я вожу, пісок. Іграшку на мій зразок Он малий хлопчак повіз. Я звичайний _ _ _ _ . (Ваговіз)
Замість справжньої дитини Є у кожної дівчини. Її пестять, одягають, Спати ввечорі вкладають. І годують її смачно – Дуже мамі вона вдячна! (Лялька)
Я в барлозі взимку спав, Мед із вуликів збирав. Бант на шию пов’язали, І до іграшок поклали. Вайлуватий та м’який. Відгадай, хтоя такий? (Плюшеве ведмежа)
Ми всі з дитинства пам’ятаємо загадку, як із «супу» зробити «борщ».
На російській мові цей ланцюжок виглядав десь отак: «Суп – сук - сок – бок – бор – борщ».
Дивіться, змінюємо лише одну літеру, а змінюється значення усього слова. Це дуже корисна вправа для дітей на розвиток фонематичного сприйняття. Також, за цим зразком можна придумати будь-які ребуси.
Тож, бажаю вам приємного відгадування загадок з чергуючими приголосними.
А самі зможете придумати щось подібне?
С „Ж” він ніччю вилітає І дітей малих лякає. С „З” стоїть він на вогні Варить кашу й борщ мені. (кажан, казан)
С „С” це фрукт дуже смачний, С „З” це дощик заливний. (слива, злива)
З буквой „Г” я важний птах, На дереві сиджу. З буквой „К” - міцний напій, Бадьорим бути поможу. (гава, кава)
З „С” у мене борщ нал'ють, З „Ш” проходу не дають - Ловить кіт мене щодня, Хоч маленька дуже я. (миска, мишка)
С „З” пасусь я на зорі, В мене ріжки чималі. Сіно на зиму для мене З „С” накосять косарі. (коза, коса)
З „Д” у мами я одна, З „Б”- дубова, для вина. (дочка, бочка)
Тварина я дика із буквою „Б”, А з буквою „З” нагодую тебе. Ти кашу вари в мені, борщ і супець, якщо відгадаєш – То ти – молодець! (кабан, казан)
З „Ш” я дірку проколю, З „М” я чистоту люблю. (шило,мило)
З „М” я влітку розквітаю, З „Л” я нігті прикрашаю, З „Р” я в річці проживаю. (мак, лак, рак)
З буквой „Й” папір я клею, З „Н” я створюю алею. (клей, клен)
З буквой „Г” мене в ігрі Хай заб'ють в ворота. З буквой „В” живу в селі, В мене там робота. (гіл, віл)
С буквой „С” я злак смачний, Я корисний, поживний. К „С” м'який добавлю знак – Лютий з'явиться хижак. (рис, рись)
Я на дереві любому З буквой „Г" росту, З буквой „Г” я по деревах Плигати змогу. (білка, гілка)
З буквой „Н”- герой казковий, З „П” - автомобиль чудовий. Швидко джип поїхав по дорозі, Джин з кувшину вилізти невзмозі.
Лічилки
В лісі є грибів багато, Почнемо їх рахувати: Це 1 – гриби лисички, 2 – це рижик невеличкий, Біля зайчика нори Підберезник буде 3. Ось 4 – маслюки, В темних шляпках малюки. Сироїжка буде п”ята, Продовжуємо рахувати. 6 і 7 це два опенька, 8 – білий чималенький, Хай красноголовець - 9, А волнушка буде 10. Поки в лісі ми гуляли І грибочки рахували - Цілий кошик назбирали!
На городі у бабусі рахувати я навчуся. Раз, два, три чотири, п'ять Буду квіти рахувать. Ось червоний гладіолус, Ось волошка, ось жасмін, Ось ромашка, хризантема, Чотири, три, два, один. А троянда біла – п'ять, Буде в вазочці стоять.
Гусь с гусятами гуляє, Їм лічилку промовляє: - Раз і два – в саду трава, Три – це просто ГА-ГА-ГА, А чотири, п'ять і шість Мої лапи, дзьоб і хвіст. Сім - на річку ми пішли, Вісім – черв'ячка знайшли, Дев'ять – з'їли черв'яка. Ось лічилочка яка!
Додав: 
Переглядів: 4275
| 
Рейтинг: 
|
|