Знову ранок травневий Білим квітом кружляє, Ніжний килим зелений Розстеляє до ніг. Вітер шепче вітання І приносить зітхання: "Знов поменшало стежок Від воєнних доріг". Хоч рідіють колони - Кличуть друзі далекі, Та порожнім не буде Ваше місце в строю.