Знову Вічний вогонь обпікає серця, Знову спогад далекий приносить неспокій, Бо дорогам воєннім немає кінця, Бо приходять до Вас побратими крізь роки, Забираючи друзів в останній політ, Щоб по їхніх стежках вже онуки ходили... Тільки вічний вогонь об'єднує усіх, Щоб вклонитися Вам і солдатським могилам.