Була рада-радесенька бабуся Федора Як їй радіо у хату провели учора. Увечері репродуктор сказав громогласно: Завтра опадів не буде, сухо буде, ясно. Баба рано схопилася, вийшла на подвір'я, І розклала на ряднині, щоб сушилось пір'я. Сонце встало як умите, йде все вище й вище, Раптом дощ як уперіщить, вітер як засвище, Підхопило пір'я вгору й потаскало з двору, Це як громом оглушило стареньку Федору. — А казало без опадів, а казало сухо. Взяла вона репродуктор як кота за вухо. Причепила до ломаки й виставила з хати, — Мокни і ти окаяний, щоб знав як брехати.