Побалакали

В дні воєнні незабутні ще й таке було.
Увірвалися фашисти у одне село.
Комендантом став єфрейтор, лютий чоловік.
Знав по-нашому три слова: яйка, млеко, шпік.
Раз увечері єфрейтор брів не знать куди,
А під хатою сиділи два старі діди.
-Ач, надувся, фриць нещасний! - мовив дід Яким. 
-Слухай, куме, як я буду розмовляти з ним.
- З німцем будеш розмовляти? Із отим? - Еге ж!
- Та хіба ж ти по-німецьки хоч словечко втнеш?
- Ге, як треба, то я, куме, й по-турецьки втну.
- То давай тоді балакай, починай, ну-ну…
Дід схопився й заходився німцю козирять:
- Поцілуй мене в те місце, на якім сидять!
Став єфрейтор та й питає по-німецьки: - Вас?!
- Точно так! Мене спочатку, потім кума раз.