Їде жінка на курортВранці жінка на курорт виїжджати мала, В безрозмірний чемодан речі укладала. Три кофтиночки нові, гарні чоботята, Модну кофточку і плащ, білі штаненята. Пильним оком чоловік "зміряв" чемоданчик, —Значить має на меті завести романчик. —Бач, радіє, що сама, що без мене їде, —Ні голубко постривай, діло так не піде. Серед ночі він устав, взявся до роботи, Чемоданчик спорожнив, вклав дешеві боти, Сіре платячко старе, панталони, майку, Пару штопаних панчох і руду куфвайку. На світанку у вагон підсадив дружину —Їдь до моря, погуляй, а я тут спочину. Через тиждень він листа жінці посилає —Скучно, пише, в світі жить, як тебе немає, Як ти рибонько моя там відпочиваєш, Де проводиш вечори, чи в кіно буваєш? А дружинонька йому шле листа додому —Не ходжу я у кіно, бо немає в чому, У палаті цілий день "кисну" від нудоти, А як вечір наряджусь у куфайку й боти, Тай блукаю у кущах отаким манером, Признаюся не сама, з міліціонером. А щоб ти не хвилювавсь, поділюсь секретом, Нам не страшно у кущах, бо він з пістолетом. Вранці жінка на курорт виїжджати мала, В безрозмірний чемодан речі укладала. Три кофтиночки нові, гарні чоботята, Модну кофточку і плащ, білі штаненята. Пильним оком чоловік "зміряв" чемоданчик, —Значить має на меті завести романчик. —Бач, радіє, що сама, що без мене їде, —Ні голубко постривай, діло так не піде. Серед ночі він устав, взявся до роботи, Чемоданчик спорожнив, вклав дешеві боти, Сіре платячко старе, панталони, майку, Пару штопаних панчох і руду куфвайку. На світанку у вагон підсадив дружину —Їдь до моря, погуляй, а я тут спочину. Через тиждень він листа жінці посилає —Скучно, пише, в світі жить, як тебе немає, Як ти рибонько моя там відпочиваєш, Де проводиш вечори, чи в кіно буваєш? А дружинонька йому шле листа додому —Не ходжу я у кіно, бо немає в чому, У палаті цілий день "кисну" від нудоти, А як вечір наряджусь у куфайку й боти, Тай блукаю у кущах отаким манером, Признаюся не сама, з міліціонером. А щоб ти не хвилювавсь, поділюсь секретом, Нам не страшно у кущах, бо він з пістолетом.