Віддаленів весільних тостів дзвін. Привів у дім обранку серця Гера. І раптом жінка чує - каже він: - Нівроку, ти у мене, як Венера! - Яка Венера? - та зчинила крик. - Вже дев'ятнадцять років, як я Фроська! - Зненацька розгубився чоловік: - Гм, це ж красуня є така - Мілоська... - Красуня? О, то лестиш ти мені! Хоч тут і збожеволіти не шутка - Цей стан, цей бюст, ці рученьки міцні... А втім, стривай, Венера ж та безрука! Тут Гера кулаком об столик - грюк: - Хіба ж я про красу і габарити? Та я про те, що ти немов без рук - Ні шить, ні прать не вмієш, ні варити!