Розмір тексту:
Мої думки в незвичнім плині Мов ноти стеляться, летять Вони сплітають павутиння Під серця стук й дихання такт. Все так раптова, навіть швидко Як літній дощ в спекотний день, Так несподівано, нестримно, Та ні ж, сплапновано день в день. Зірки на небі мерехтіли Вони спадали нам до ніг Їм мабуть також нетерпілось, Щоб посміхнулись ми й до них. Я не боюсь тобі зізнатись, Можливо в котре, хоч й тремчу, Заглянь лиш в очі і побачиш - Як щиро я тебе люблю!!!
|