Відволікай. Від сну. Туману. Буди провину дощову ... Я винна, що таку кохану Мене ти любиш. Як грозу. Не починайся із хмарин. Промінням ніжним Починайся. Кожніську перлу Із перлин Ти одлюби і закохайся. Я вже не можу - той бурштин Твоїх очей Мне тривожить ... Я сумнів свій жену На клин, Тебе збираючи у кожен ... Відволікай. В собі губи. Я дозволяю - Тобі можна. І все життя - люби, люби ... Одчайно, Скраплено, Безбожно!