Спитай....
На що, на що тобі питати
Чи я люблю тебе, чи ні ...
О, легше серце розірвати,
Ніж дати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, - не знаю, -

Не треба обіцянок, не треба і пробачень
Якось черствію я
Пройшов солодкий час побачень
Пройшли 2 роки з того дня
Ти обіцяв шовкове небо
Ти обіцяв дощі з перлин

Ти знаєш біль нестримна сила
Не можу більше так!!!
Чому тебе я полюбила?
Щоб мучитись тепер так-сяк...

Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава...

Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.

Ти став частинкою мого життя.
З тобою всі пов'язані думки.
І як захочу залишитися одна - то вже не зможу,
Бо зі мною завжди ти.
Ти у думках моїх, і в своїх снах я бачу твої гарні очі.
І моє серце у твоїх руках...

Якщо кохаєш ти мене то докажи свою любов 
Ти до небес неси її
Ну докажи, що любиш знов
Кохатись хочу в пелюстках кохання
Світанок хочу у зірках...

Нехай твій життєвий кораблик Кохання
Який пливе по річці Життя
Приб'ється до. ..

Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.