Як добре, коли друзі з нами,
Хоча і знаємо, бува,
Не всяк той друг, що рядом з вами
І гарні промовля слова.

Як добре, коли друзі з нами,
Хоча і знаємо, бува,
Не всяк той друг, що рядом з вами
І гарні промовля слова.

Якось прийшли фізики до Нільса Бора у гості, і побачили в нього на дверях підкову:

- Хіба ви вірите в те, що підкова приносить удачу? - запитали в нього.

Друзі! Пропоную подякувати старому року за ту світлу спадщину, що лишилась після нього: за хвилини радості, кохання, успіху та досвіду.

Їде козак дорогою, дівку зустрічає,
Витягнув папір з-за пазухи та їй читає:
„Офіційно, так сказати, по цьому указу
Кожна дівка козакові мусить дать по разу.

- Чуєш, дівко, що в указі?" "Та чую, козаче".
А в душі така раденька, аж мало не скаче.
Зліз козак з коня і взявся до роботи зразу,
Все зробив, як полагалось по цьому указу.

Була нiч. Тиша. Ясний мiсяць. Вiн і вона.
Він сказав: «Так». Вона сказала: «Нi».
Минули роки. Була нiч. Тиша. Повний місяць.

Давайте вип'ємо за Діда Мороза та Снігуроньку, бо скільки себе пам'ятаю, вони - не хворіють, не старіють...

Без вас, жінки, немов без кисню,
І як без рук, не йдуть діла.
Хіба без вас затягнеш пісню,
Когось запросиш до стола?

Не можна, будемо відверті,
Без Роксолан і без Мадонн,
Життя без вас подібне смерті,
Справжнісінький Армагеддон...

Приходить чоловік додому і каже жiнці:
– Ти завжди виглядаєш такою гарною пiсля горiлки.
– Що ти, я зовсiм не пила, – дивується жiнка.
– Зате я випив.
То давайте вип’ємо за те, щоб нашi жiнки були завжди красивими.
   

Милi дами!
Менi хочеться побажати вам чотирьох звірів: норку на плечах, «ягуара» в гаражi, лева в ліжку і барана, який би за все це платив!