Сидить солдат біля машини І сльози болю на очах — З колосся сипляться зернини, Які голубить він в руках. Палає хліб після атаки, Пливуть огненні язики, Допалюють ворожі танки Зерном налиті колоски. Солдат не плаче після бою, А цей заплакав в день війни. Бо саме він озиминою Засіяв спалені лани. ЗЕРНИНА На долоні моїй зернина — Скільки сонця і скільки 3лив ... В ній природа ".вела в поєдинок Всі тривоги великих жнив Вона сонцем до краю іскриться, А волога — тужавїсть дала ... Комбайнеру вклонилась пшениця У чеканні людського тепла !
Категорія: Вірші | Додав: Laner (24.01.2009)
| Автор: Руслан
Додав: 
Автор: Руслан 
Переглядів: 2125
| 
Коментарі: 1
| 
Рейтинг: 
|
|
