За народними мотивами, Дід прогнав свою бабулю (показав їй дулю), А привів додому іншу - молоду дівулю. От баби його зустріли й заспівали хором: - Чи сказився ти на старість? Як тобі не сором? Ти диви, роздонжуанивсь! Заіржав, мов коник! Та поглянь лишень на себе, чортів ополоник! Вже із хати не виходиш, бо впадеш од вітру! Вже сліпий, беззубий, лисий, схожий на макітру! Вже три чисниці до смерті, а він - шури-мури! Ти ж такий годишся тільки на макулатури! З трухляком таким возиться - краще утопиться! А та краля! Вона ж тобі в донечки годиться! - Ет! - махнув жених рукою. - Хай хоч і у внучки! Бо із вашою старою я дійшов до ручки. Так охляв, що вже чарчину взять не міг руками. А все тому, що й хвилини я не спав ночами. Бо на старість ота баба стала якась дика: Цілу ніч товчеться збоку, кашляє, бухика. Та все оха, та все стогне, наче з перепою, - Скільки мучитися можна з такою каргою? А тепер, нівроку, спати можу досхочу я: Моя жінка молоденька дома не ночує!
Додав: 
Переглядів: 4086
| 
Коментарі: 2
| 
Рейтинг: 
|
|