Стоїть же, стоїть нова світлонька, А в тій світлоньці тисовий столик. При тім столику три гості сидять, Три гості сидять, три товариші.
Один товариш — ясне сонечко, Другий товариш — та місяченько, Третій товариш — та дрібен дощик.
Сонце же мовить: — Нема над мене. Як же я зійду в неділю рано, Огрію ж бо я гори й долини, Гори й долини, поля й дуброви; Морози спадуть, а роси стануть.
Місяць же мовить: — Нема над мене. Як же я зійду разом з зорями, Урадуються гості в дорозі, Гості в дорозі, війська в обозі.
Дрібен дощ мовить: — Нема над мене. Як же я піду три рази мая, А зрадується жито, пшениця, Жито-пшениця, всяка пашниця. Будуть снопоньки, як повозоньки, Будуть копоньки, яко звіздоньки.
Категорія: Щедрівки | Додав: sprite (14.01.2009)
| Автор: Мотельницький Петро
Додав: 
Автор: Мотельницький Петро 
Переглядів: 1218
| 
Коментарі: 2
| 
Рейтинг: 
|
|
