У дитячому садку дітей навчають рахунка до шести. Усі дорахували до шести, а Вовочка говорить:
- Марь Іванівна, а я далі можу…….
- Молодець, ми всі тебе слухаємо
- ….сім, вісім, дев’ять, десять, валет, дама, король, туз..

- Вовочка, кого ти більше слухаєш - маму чи тата?
- Маму
- А чому?
- Вона говорить більше.

- Вовочка, ти що смієшся? Особисто я нічого смішного не бачу!
- А ти і не можеш бачити: ти сів на мій бутерброд з варенням!

Маленький Вова стоїть і плаче
- Ти чого плачеш?
- Я на язик наступив
- Чим?!
- Зубами…

- Вовочка, канарка кудись зникла!
- Дивно, п’ять хвилин назад я її пилососив, і вона була на місці.

Сторож піймав Вовочку, що заліз в сад за яблуками.
- Я тебе навчу як красти!
- Ну і слава богу. А то мене вже третій раз ловлять.

Приходить Вовочка додому з підбитим оком. Мати його запитує:
- Що це з тобою сталось?
- Розумієш мамо, я люблю жарти. Щоночі о третій годині набираю номер кого - небудь із хлопців і запитую: “Догадайтеся, хто дзвонить?”
- Ну і що?
- Сьогодні один здогадався!

Вовочкина мати звертається в міліцію, тому що сина вже два дні немає вдома
- Які-небудь особливі прикмети в нього є?
- Знайдете, з’являться…

Дає мати Вовочці чайну ложку і говорить:
- От тобі срібна ложечка. Говорять срібло вбиває мікроби!
- Мамо, я що повинен пити чай з дохлими мікробами?

Дивлячись, як мати приміряє нову шубу з натурального хутра, Вовочка замітив:
- Мамо, а ти розумієш, що ця шуба результат жахливих страждань бідної, нещасливої тварини?
Мати подивилася на Вовочку строго і відповіла:
- Як ти можеш так говорити про рідного батька?!!