Студента запитують:
- Що ти робитимеш, коли тобі мільйон баксів дадуть?
- Як що? Борги віддам.
- А решта?
- А решта підождуть.

Іван Сидоров поступив до інституту за хабар. На його місці так би “поступив” кожен.

Діалог двох студентів: “Вась, а ти знаєш, що тебе вже відрахували?”
- Так ?! От невезуха… А я хотів ще сьогодні прогуляти заняття.

Лектор на лекції філософії: “Досягнення мети завжди приємніше за володіння нею”. Обурений голос з аудиторії: “А ви ніколи не пробували мокрою осінньою ніччю в дощ наздоганяти останній автобус”.

Студент на занятті по військовій підготовці на військовій кафедрі запитав у полковника: “Як виходить, що атомна бомба потрапляє точно в епіцентр вибуху?” Той якийсь час м’явся, а потім сказав: “Це військова таємниця, але вам, як відміннику, я скажу: наші атомні бомби забезпечені пристроєм самонаведення, що дозволяє потрапляти в епіцентр з точністю до декількох сантиметрів…”

Викладач:
- Хто першим вийде відповідати, тому оцінку на бал вище.
Студент (встаючи):
- Гаразд, ставте мені трійку, я йду…

Зустрічаються два абітурієнти.
- Поступаю в театральний інститут.
- Але в тебе ж ніяких даних.
- А дядько?!

Професор говорить студентам:
- Прошу ставити будь-які запитання. Дурних запитань не буває, бувають тільки дурні відповіді.
На що один студент говорить:
-Що станеться, якщо я обома ногами встану на трамвайні рейки, а руками візьмуся за дріт? Поїду як трамвай?

- Пробачте, що я говорю так детально, але у мене немає годинника.
Голос з аудиторії:
- Позаду Вас висить календар!!!

У студента питають: “Скільки буде 2×2″
- Нескінченність, - відповідає студент.
- З чого ви взяли?
- Невизначеність.